<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/537" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/537</id>
  <updated>2026-04-10T10:16:11Z</updated>
  <dc:date>2026-04-10T10:16:11Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Рецензія</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/619" />
    <author>
      <name>Панченко, П.П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Вільховий, Ю.В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/619</id>
    <updated>2016-10-19T15:53:43Z</updated>
    <published>2011-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Рецензія
Авторы: Панченко, П.П.; Вільховий, Ю.В.
Краткий осмотр (реферат): У всепроникливому і агресивному середовищі глобалізації одні цінності призводять до приголомшливих успіхів, а інші — до застою і деградації. Це викликає почасти гостру конкуренцію між провідними кранами світу, які активно каталізують глобалізаційні процеси. Разом з тим не менш важливими є і цінності антиглобалістів, які прагнуть відстояти національну і етнокультурну специфіку кожної держави. У такій складній і багатовекторній системі європейських геополіточних координат і розвивається Україна У контексті вище зазначеного&#xD;
актуальність рецензованої монографії Ю.М. Алєксєєва не викликає сумніву. Рецензоване дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та літератури. Загалом автор здійснив загальний комплексний&#xD;
історико-політологічний, етнологічний, демографічний і економічний аналіз розвитку української держави за останні двадцять років у контексті впливу на нього євроінтеграційних процесів. Особливу увагу Ю.М. Алєксєєв звернув на&#xD;
вплив глобалізації наполітику, міжнародні відносини, культуру та освіту України.&#xD;
Монографія є надзвичайно насиченою довідниково-енциклопедичним матеріалом який гармонує з проблемними тезами, що робить авторські висновки глибокими і належно аргументованими. Загалом монографія є системним і добре скомпонованим дослідженням (загальний обсяг 416 с.). Вона має наукову новизну, актуальність, а текст оформлено належним чином У відповідності до типових вимог.
Описание: Рец. на кн. : Алексеев Ю. Н. Украина и европейский глобализм (1989-2009): Монография / Ю.Н. Алексеев. – К. : КСУ, 2010. – 416 с.</summary>
    <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Рецензія</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/618" />
    <author>
      <name>Капелюшний, В.П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Єрмолаєва, А.О.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/618</id>
    <updated>2016-10-19T15:53:41Z</updated>
    <published>2011-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Рецензія
Авторы: Капелюшний, В.П.; Єрмолаєва, А.О.
Краткий осмотр (реферат): У книзі ставиться за мету з’ясувати і проаналізувати події й характер Північної війни, ретельно висвітлити хід та наслідки — оборони міста Полтави і Полтавської битви, а також значення війни для долі українського народу.&#xD;
Виклад матеріалу в книзі здійснено за хронологічним принципом. Усі події&#xD;
війни структуровано у вісімнадцять розділів.  Перший етап війни — до 1709 року— автор поділяє на окремі періоди, кожний з розділів присвячений&#xD;
одному з них. У першому розділі висвітлено початок бойових дій, облога Нерви та Риги. В наступних аналізуються перманентні успіхи шведської й російської армій, форматування коаліцій учасників війни. Окремий розділ присвячено фортечному етапу війни в Прибалтиці. Центральне місце у дослідженні посідають полтавські події. Чимала увага приділяється облозі й обороні міста. Автор аналізує кількісну і якісну підготовку облоги, плани командування сторін та значення довготривалої оброни міста для&#xD;
перемоги над військом КарлаXII. Розглядаючи план Полтавської фортеці, Ю.А. Капустник порад з оригінальними наводить сучасні назви вулиць, площ,&#xD;
церков, що дає змогу читачеві з орієнтує аги ся у просторовому плані міста. Розділ «Полтавська битва» поділений на кілька підрозділів. Як позитивну рису необхідно відзначити добре ілюстрування книги — вона містить карти, схеми битв, портрети воєначальників, зображення тогочасного озброєння, зовнішній вигляд шведських та російських воїнів. Загалом, можна підсумувати:	науково-публіцистичне видання «Історія Великої Північної війни. 1700 — 1921 рр.» підготовлена на належному науковому рівні та гідне зайняти належне місце серед праць, присвячених історії вивчення цього воєнного конфлікту, ключовою подією якого була Полтавська битва.
Описание: Рец. на кн. : Капустник Ю.А. История Великой Северной войны. 1700-1721 гг. — Полтава: Оріяна, 2009. — 272 с.</summary>
    <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Рецензія</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/617" />
    <author>
      <name>Коваленко, О.В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/617</id>
    <updated>2016-10-19T15:53:34Z</updated>
    <published>2011-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Рецензія
Авторы: Коваленко, О.В.
Краткий осмотр (реферат): Навесні 2011 року з друку вийшла книга доцента кафедри історії України Полтавського педагогічного університету імені В. Г. Короленка Петра Гавриша і полтавського підприємця Валерія Копила. Книга Петра Гавриша і Валерія Копила складається з передмови, одинадцяти розділів, списку літератури з понад 650 позицій, у ній поміщено кілька десятків чорно-білих і кольорових ілюстрацій, декілька історичних і топографічних мап. Слід відзначити якісне художнє оформлення і поліграфічне видання книги. Основи а тема до слідження у рецензованому виданні — ототожнення видатної пам'ятки археології України Нільського городища, що знаходиться у середньому Поворсклі на межі Полтавської і Сумської областей, з легендарним містом Гелонои описаним у середині V століття до н.е. “батьком історії” Геродотом. Жанр рецензованої книги — монографічне дослідження, викладене у науково-популярній формі. Очевидно, на це вплинула та обставина, що Петро Гавриш викладає археологію та історію України студентам — майбутнім педагогам, а Валерій Копил представляє численну армію шанувальників полтавської давнини, і очевидно саме на цю читацьку аудиторію переважно&#xD;
розраховували автори. Але зазначимо, що книга знайде свого читача і серед професійних істориків, краєзнавців, освітян і загалом мешканців України, які люблять і цікавляться історією своєї Батьківщини.
Описание: Рец. на кн. : Гавриш П.Я., Копил В.В. Загадка стародавнього Гелона. — Полтава: Дивосвіт, 2010. — 212 с.</summary>
    <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Маловідомі спогади про В. Г. Короленка</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/616" />
    <author>
      <name>Снігуренко, В.М.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/616</id>
    <updated>2016-10-19T15:52:56Z</updated>
    <published>2011-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Маловідомі спогади про В. Г. Короленка
Авторы: Снігуренко, В.М.
Краткий осмотр (реферат): 27 грудня 2011 року в залі літературної експозиції Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка відбулися Короленківські читання з нагоди пам’ятної дати – 90-річчя від&#xD;
дня смерті письменника-гуманіста. У читаннях взяли участь С. С. Антонець – Герой Соціалістичної праці та Герой України, відомий меценат; В. В. Ярошенко – доктор історичних наук, професор, директор інституту культурологічних та етнографічних досліджень імені Іларіона Київської МАУП; Л. В. Ольховська і В. А. Скарга – провідні наукові співробітники музею В. Г. Короленка; викладачі полтавських вищих навчальних закладів, краєзнавці.</summary>
    <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

