DSpace Общество:http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/38162024-03-29T14:31:01Z2024-03-29T14:31:01ZГібридна війна та мас-медіа: український досвідШебеліст, С.В.http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/192262022-10-19T08:05:01Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Гібридна війна та мас-медіа: український досвід
Авторы: Шебеліст, С.В.
Краткий осмотр (реферат): Постановка проблеми. Починаючи 2014 р., події в
Україні практично неможливо описати, не звертаючись до
поняття «гібридна війна». Воно є багатоаспектним і включає в себе воєнний, політичний, дипломатичний, економічний та інформаційний компоненти. Медійна складова
стала надзвичайно важливою ланкою російської гібридної
агресії проти України та цивілізованого світу. Це, як зазначають фахівці, не продовження холодної війни, а наступна
фаза глобального геополітичного протистояння.
«Хоча кожен конкретний елемент цієї “гібридної
війни” не новий по суті і використовувався майже в усіх
війнах минулого, однак унікальним є узгодженість і
взаємозв’язок цих елементів, динамічність та гнучкість
їх застосування, а також зростання ваги інформаційного чинника, – підкреслює В. Горбулін. – Причому
інформаційний чинник в окремих випадках стає самостійним складником і виявляється не менш важливим,
ніж військовий» [Горбулін 2015].
Упродовж останніх п’яти років в Україні з’явилося багато публікацій політологів, дипломатів й експертів із соціальних комунікацій, присвячених феномену гібридної
війни. Зокрема колективна монографія «Світова гібридна
війна: український фронт» (2017), підготовлена співробітниками Національного інституту стратегічних досліджень, праця «Нічого правдивого й усе можливе» (2015)
П. Померанцева й «Війна за реальність» (2019) Д. Кулеби.
Метою статті є аналіз інформаційного складника
гібридної війни.
Описание: Шебеліст С. В. Гібридна війна та мас-медіа: український досвід // Актуальні проблеми журналістики в контексті сучасних соціальних комунікацій: [збірник наукових праць : за матеріалами кафедральних семінарів / за ред. Н. Ф. Баландіної]. Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. № 5. С. 69-76.2019-01-01T00:00:00ZПортрет української інтелігенції зламу століть крізь призму епістолярної спадщини Лесі УкраїнкиСеменко, С.В.http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/192252022-10-19T08:01:05Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Портрет української інтелігенції зламу століть крізь призму епістолярної спадщини Лесі Українки
Авторы: Семенко, С.В.
Краткий осмотр (реферат): Постановка проблеми. На порубіжжі ХІХ й ХХ століття молоде покоління української інтелігенції активно
долучається до суспільно-політичної роботи, розробляючи власну концепцію національного відродження
України. Однією з ключових тем на шляху вироблення
державотворчої стратегії було й визначення ролі української інтелігенції в цьому процесі. Це питання спровокувало чимало дискусій, як на сторінках періодичних
видань, так і в приватному листуванні, яке й приватним
можна вважати умовно з огляду на ті важливі світоглядні проблеми, які порушувалися в епістолах. Не становить винятку й епістолярна спадщина Лесі Українки,
оскільки окремі листи за змістовим наповненням і стилем співмірні з публіцистичними виступами в пресі.
Актуальність пропонованої наукової розвідки визначається тим фактом, що розмисли Лесі Українки про громадянську позицію української інтелігенції, її моральне
обличчя дозволяють сучасникам винести з уроків історії
те раціональне зерно, котре допоможе уникнути прикрих помилок у національному державотворенні.
Описание: Семенко С. В. Портрет української інтелігенції зламу століть крізь призму епістолярної спадщини Лесі Українки // Актуальні проблеми журналістики в контексті сучасних соціальних комунікацій: [збірник наукових праць : за матеріалами кафедральних семінарів / за ред. Н. Ф. Баландіної]. Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. № 5. С.60-68.2019-01-01T00:00:00ZЕкранізація на уроці: проблеми інтерпретаціїЛисенко, Л.І.http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/192242022-10-19T07:56:04Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Екранізація на уроці: проблеми інтерпретації
Авторы: Лисенко, Л.І.
Краткий осмотр (реферат): Постановка проблеми. Світоглядні орієнтири, мисленнєві модуси сучасних школярів формуються в системі цінностей візуальної культури, яка охоплює всі
сфери функціонування масової інформації. Відповідно
епіцентром медіаосвітніх стратегій залишаються аудіовізуальні ЗМІ. З огляду на перспективний аналіз розвитку недійного простору фаховими дослідницькими
центрами, відеоконтент буде пріоритетним у споживацькій поведінці аудиторії різних вікових категорій,
відволікаючи їх від інших емоційно-інтелектуальних і
комунікаційних практик, зокрема читання. Така ситуація зумовлює актуальність вивчення особливостей взаємодії екранних мистецтв і літератури у контексті
проблем інтерпретації межових медіапродуктів, зокрема екранізації. Пошуки оптимальних способів актуалізації цього виду кіно відкривають можливості, з
одного боку, популяризувати культуру читання серед
школярів, з другого – виробити оптимальні моделі
вдосконалення їхніх медіаосвітніх компетентностей,
особливо формування критичного сприйняття медіаконтенту.
Метою розвідки є окреслення основних напрямів
інтерпретації екранізації на уроках української і зарубіжної літератури з акцентом на формуванні навичок
конструктивного кіносприйняття.
Описание: Лисенко Л. І. Екранізація на уроці: проблеми інтерпретації // Актуальні проблеми журналістики в контексті сучасних соціальних комунікацій: [збірник наукових праць : за матеріалами кафедральних семінарів / за ред. Н. Ф. Баландіної]. Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. № 5. С. 53-59.2019-01-01T00:00:00ZКолонки Татусі Бо у Всеукраїнському інтернет-виданні "Opinion"Свалова, М.І.http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/192232022-10-19T07:50:49Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Колонки Татусі Бо у Всеукраїнському інтернет-виданні "Opinion"
Авторы: Свалова, М.І.
Краткий осмотр (реферат): Актуальність теми дослідження. Авторська колонка –
це феномен сучасного медійного простору, який вимагає
осмислення з урахуванням багатьох формальних та змістових складників, а також природи самого каналу комунікації. Сфера творчого самовираження колумніста –
необмежена, проте ефективність матеріалу, популярність
автора залежать не лише від напрацьованого авторитету
(ідеться про відомих журналістів, письменників, блогерів,
експертів), а й від уміння відповідно до обраної теми застосувати раціональні, логічні, емоційні та психологічні засоби
переконання, спонукати аудиторію мислити критично.
Явища авторської колонки й колумністики викликають
стійкий інтерес в українських і зарубіжних журналістикознавців: зазначеним питанням присвятили розвідки І. Гаврилюк, В. Галич, Ю. Гордєєв, О. Деяк-Якобишин,
Л. Звелідовська, І. Михайлин, Л. Саєнкова-Мельницька,
С. Шебеліст, С. Ярцева та інші. Дослідники іноді висловлюють протилежні думки щодо природи цих явищ, але незаперечним залишається факт популярності формату
авторської колонки в сучасному медійному середовищі.
Мета розвідки передбачає визначення способів актуалізації соціальних питань у колонках Татусі Бо в інтернет-виданні «Opinion».
Описание: Свалова М. І. Колонки Татусі Бо у Всеукраїнському інтернет-виданні "Opinion" // Актуальні проблеми журналістики в контексті сучасних соціальних комунікацій: [збірник наукових праць : за матеріалами кафедральних семінарів / за ред. Н. Ф. Баландіної]. Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. № 5. С. 41-52.2019-01-01T00:00:00Z