http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17610 2026-05-20T18:24:18Z 2026-05-20T18:24:18Z Кравченко, П.А. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17821 2021-10-21T11:41:47Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Ментальні особливості вітчизняної освіти і культура національної самосвідомості Авторы: Кравченко, П.А. Краткий осмотр (реферат): Процес виховання в Україні з самого початку спирався на такі екзистенціальні особливості національної самосвідомості, як поліфонізм (терпимість щодо різних духовних особливостей інших народів), антеїзм (яскраво виражене «земне» матеріальне начало в культурі та побуті), кордоцентризм («сердечність», орієнтована на «внутрішнє» буття), нерозривно пов’язані з індивідуалізмом. Освітній процес в Україні має чітко виражене антипозитивістське гуманістичне спрямування і зорієнтований на виховання моральних якостей, що характеризуються героїчними ідеалами. Нині необхідно прискорити цей процес, особливо в напрямку екзистенціально-гуманістичного наповнення його. У викладанні будьякої науки не можна обминати світоглядно-моральних оцінок тих явищ, які характеризують, наприклад, ринкову економіку. Основою ж моральних доброчинств повинен бути національний державний патріотизм. Нація стверджує своє право на існування як етнічна спільність тоді, коли досягає рівня самосвідомості, яка потребує активного формування. Культура «національного духу» це об’єктивована духовна форма самовизначення людини, яка дозволяє їй у реальних суперечностях суспільного життя зберегти позитивні особисті якості. Культура національної самосвідомості, як чинник позитивної дії на суспільне життя, включає і розуміння дійсних умов реалізації принципів моральності та об’єктивної історичної ситуації, в якій діють суспільні класи і конкретні індивіди. Усвідомлення кожною людиною самої себе в якості об’єкта і «деміурга» історичного процесу, узагальнення особистої практичної позиції через призму суспільних вимог сучасної епохи в умовах суперечливого світу, реальних соціальних, національних, професійних та інших різниць є умовою збереження істини людського буття і життя всього людства.; From the beginning the process of education in Ukraine was based on such existential features of national self-consciousness as polyphony (tolerance to various spiritual features of other peoples), anteism (pronounced “earthly” material principle in culture and life), cosmocentrism (“cordiality” focused on “Inner” being), which are inextricably linked with individualism. The educational process in Ukraine has a clear anti-positivist humanistic orientation and is focused on the education of moral qualities which are characterized by heroic ideals. Nowadays we have necessary to accelerate this process, especially in the direction of its existential-humanistic content. The teaching of any science can not ignore the worldview and moral assessments of those things which characterize, for example, a market economy. The basis of moral charity should be the national state of patriotism. The nation asserts its right to exist as an ethnic community when it reaches a level of self-awareness that requires active formation. The culture of the “national spirit” is an objectified spiritual form of human self-determination, which allows it to maintain positive personal qualities in the real contradictions of public life. The culture of national self-consciousness, as a factor of positive action on public life, includes an understanding of the real conditions for the implementation of the principles of morality and the objective historical situation in which social classes and specific individuals operate. Awareness of each person as an object and “demiurge” of the historical process, the generalization of personal practical position through the prism of social requirements of the modern time in a contradictory world, real social, national, professional and other differences in humanity is the main condition of human living. Individual opposites in their social essence can be spiritually identified. In the national self-consciousness, the opposite becomes identical, and this identity is affirmed with the help of appropriate philosophical considerations, which can determine people’s self-esteem of the essence of their existence. Conversely, the ability of individuals to rise above their objective differences and contradictions in order to solve national (and ultimately universal) tasks is an expression of their moral nobility and wisdom. To organize the practical life of individuals on the basis of national principles is a manifestation of a certain culture of their self-consciousness. This culture is not based on dogmatic attitudes, but it’s based on the truth of national interpersonal and social ties of individuals and on their real life. In public life, people are the bearers of only certain, defined national principles. This certainty is determined by the level of historical development of the nation, social relations, which are formed objectively. To a large extent, the culture of national self-consciousness is manifested in the language, which is the basis of ethnic consciousness, ethnocultural. Religious beliefs have a great influence on the formation of the culture of national self-consciousness. Freedom of conscience implies the right of citizens to profess any faith or to be an atheist, while respecting the views and beliefs of everyone. Описание: Кравченко П. А. Ментальні особливості вітчизняної освіти і культура національної самосвідомості. Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Вип. 44. – Київ ; Полтава, 2020. С. 43-56.

2020-01-01T00:00:00Z Шейко, С.В. Колодій, О.С. Ільченко, А.М. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17820 2021-10-21T11:42:38Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Філософсько-теоретичні підстави концепції пожиттєвої освіти Авторы: Шейко, С.В.; Колодій, О.С.; Ільченко, А.М. Краткий осмотр (реферат): У статті визначаються філософські основи концепції пожиттєвої освіти в історико-філософському контексті − в напрямку від Просвітництва, німецької філософії кінця XVIII-XIX століть до філософії освіти сучасного постмодернізму. Доводиться, що філософські підстави неперервної освіти мають раціоналістичні, а також ірраціонально-духовні засади.; The article specifies the fundamentals of the concept of life-long education from historic and philosophical perspective all along its way from the Age of Enlightenment, end of XVIII-XIX century German philosophy of contemporary post-modernism. It is being proved that the life-long education concept is based both on rational and irrational spiritual principles. Описание: Шейко С. В., Колодій О. С., Ільченко А. М. Філософсько-теоретичні підстави концепції пожиттєвої освіти. Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Вип. 44. – Київ ; Полтава, 2020. С. 133-143.

2020-01-01T00:00:00Z Костенко, М.Т. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17819 2021-10-21T11:43:53Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Людська гідність у контексті сучасного українського філософського дискурсу Авторы: Костенко, М.Т. Краткий осмотр (реферат): У статті визначено особливості уявлень про людську гідність у світському та християнському аспектах. Дослідивши різні групи наукових джерел (від християнських книг, думок класиків про людську гідність, світських документів до праць сучасних українських філософів), проаналізовано поняття “гідність” згідно біблійної антропології, описано реалізацію права людської гідності в старозавітному й новозавітному розумінні. Доведено, що концепція гідного життя людини втілюється у двох типах: світському і християнському як ідеалах соціальної та духовної активності. Релігія не наполягає на ідеї про вищу соціальну цінність особистості, оскільки людина оголошується залежною від волі всемогутнього Бога, але висунутий нею принцип рівності усіх людей перед Богом є своєрідною формою утвердження людської гідності. Світське розуміння гідності людини виходить з того, що людина не вийшла готовою з природи як творіння Боже, а створила саму себе як суб’єкта трудової діяльності, як мислячу й моральнісну істоту. Незважаючи на розбіжності, а подекуди й суперечності в розумінні сутнісних виявів людської гідності між світськими та християнськими контекстами, цілком очевидним для обох аспектів є розуміння того, що чільне місце повинна займати та сторона особистості, яка виявляє себе в єдності суспільного прояву та індивідуального прагнення у глибини її власної свідомості та в її бажанні вільного самовизначення і творчості як передумови утвердження власної гідності.; The article identifies the features of ideas about human dignity in secular and Christian aspects. Having studied various groups of scientific sources (from Christian books, opinions of classics on human dignity, secular documents to the works of modern Ukrainian philosophers), the concept of «dignity» according to biblical anthropology is analyzed, the realization of human dignity in the Old Testament and New Testament. It is proved that the concept of a dignified human life is embodied in two types: secular and Christian as ideals of social and spiritual activity. Religion does not insist on the idea of the highest social value of the individual, because man is declared dependent on the will of Almighty God, but his principle of equality of all people before God is a kind of assertion of human dignity. The secular understanding of human dignity is based on the fact that man did not come out of nature as a creation of God, but created himself as a subject of labor, as a thinking and moral being. Despite the differences, and sometimes contradictions in the understanding of the essential manifestations of human dignity between secular and Christian contexts, it is obvious for both aspects to understand that the leading place should be occupied by the side of the individual, which manifests itself in her own consciousness and her desire for free self-determination and creativity as a prerequisite for asserting her own dignity. Описание: Костенко М. Т. Людська гідність у контексті сучасного українського філософського дискурсу. Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Вип. 44. – Київ ; Полтава, 2020. С. 122-132.

2020-01-01T00:00:00Z Царенок, А.В. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17818 2021-10-21T11:45:03Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Етичні смисли драми святителя Георгія (Кониського) “воскресіння мертвих” Авторы: Царенок, А.В. Краткий осмотр (реферат): Драма видатного церковного діяча святителя Георгія (Кониського) “Воскресеніє мертвих” є досить відомою пам’яткою української дидактичної літератури –зосередженням важливих релігійно-етичних смислів, що вимагають подальшого вивчення. У п’єсі українського драматурга проповідуються найрізноманітніші чесноти й нещадно критикуються несправедливість, хабарництво, знущання над доброчесними людьми, наголошується на неминучості покарання зла та неодмінності щедрого винагородження за безвинно перенесені страждання. Незважаючи на певну невідповідність моральному богослов’ю, драматичний твір Георгія (Кониського) в цілому постає успішнім художнім утіленням важливих ідей християнської етики.; The drama “Ressurection of the dead people”, written by the famous Orthodox hierarch saint Georgiy (Konys’kyj), presents the well-known monument of the old Ukrainian didactic literature. Even nowadays its impressive religious and ethical basis demands attention, popularization and further exploration. The aim of the article is pointing out the central moral and theological ideas of this work and making analysis of them. Georgiy (Konys’kyj’s) drama is connected with the biblical texts (with the evangelic parables of the Wheat and the Tares, of the Sower and of the Rich Man and Lazarus, in particular). This connection is regular and strong enough. At the same time, the author uses some corresponding ethical senses, elements of subject line and images more or less creatively. As a result, his literary work can be interpreted as a perceptibly original one. As well as the Holy Writ and the Sacred Tradition of Church, the drama “Resurrection of the dead people” underlines the value of the different Christian virtues. Among them we find the diligence, the mercy, the making of peace, the gratefulness, the relying upon God’s Providence, the patience, the humility, the understanding of the eternal values priority, etc. Being a preacher of virtues, Ukrainian dramatist preaches down the numerous vices and sins. According to his ethical position, our struggle against the evil should be as righteous and legal as it possible. In spite of some loss of conformity to the moral theology in one episode, on the whole the drama by Georgiy (Konys’kyj) must be regarded as a successful artistic embodiment of the important ideas of the Christian ethics. Описание: Царенок А. В. Етичні смисли драми святителя Георгія (Кониського) “воскресіння мертвих”. Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Вип. 44. – Київ ; Полтава, 2020. С. 105-121.

2020-01-01T00:00:00Z