<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17608" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17608</id>
  <updated>2026-04-25T21:03:55Z</updated>
  <dc:date>2026-04-25T21:03:55Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Генетика фобічних розладів</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18034" />
    <author>
      <name>Помогайбо, В.М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Березан, О.І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Петрушов, А.В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18034</id>
    <updated>2021-11-30T14:16:09Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Генетика фобічних розладів
Авторы: Помогайбо, В.М.; Березан, О.І.; Петрушов, А.В.
Краткий осмотр (реферат): На цей час на основі загальногеномного сканування кількома авторами виявлено зчеплення фобічних розладів із певними регіонами хромосом – 3q26 (агорафобія), 14q13 (специфічні фобії), 16q21 (соціальні фобії), 16q22 (соціальні фобії) та 4q31-q34 (фобічні розлади). Нами пропонуються 19 генів, які локалізовані в цих регіонах і експресуються в головному мозкові, внаслідок чого можуть досліджуватися як кандидатні гени фобічних розладів: PRKCI, CLDN11, EIF5A2, TNIK, CLCN3, CPE, GLRB, GRIA2, NEK1, NPY2R, NPY5R, RAPGEF2, TRIM2, SMAD1, ADGRG1, BEAN1, CDH8, DOK4 і KATNB1.&#xD;
Різні джерела пропонують 26 ймовірних кандидатних генів фобічних розладів. Фінський генетик J. Donner на основі мета-аналізу дослідив 8 найбільш ймовірних серед них і підтвердив статистичну достовірність лише для 4-ьох генів: ALAD, CDH2, EPB41L4A і GAD1. Перші три гени причетні до соціальних фобій, а четвертий – до всього кластера фобічних розладів.&#xD;
Фобії є гетерогенними та мультифакторними захворюваннями. Для розуміння біологічних механізмів таких розладів, з метою створення ефективних методів їх профілактики та лікування, необхідні подальші інтенсивні молекулярно-генетичні дослідження цих розладів на достатньо великих вибірках за умови повторення результатів іншими авторами.
Описание: Помогайбо В. М., Петрушов О. І., Петрушов А. В. Генетика фобічних розладів. Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2021. Вип. 2 (20). С. 245-256.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Психогенетичні та психопедагогічні засади переходу особистості від обдарованості через систематичну працю та професійну майстерність до таланту і геніальності</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18033" />
    <author>
      <name>Рибалка, В.В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18033</id>
    <updated>2021-11-30T14:12:29Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Психогенетичні та психопедагогічні засади переходу особистості від обдарованості через систематичну працю та професійну майстерність до таланту і геніальності
Авторы: Рибалка, В.В.
Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлюються психогенетичні та психопедагогічні засади переходу обдарованості до таланту і геніальності особистості, зокрема інтенсивна систематична праця та професійна майстерність, а також такі особливі явища творчої діяльності особистості, як імпресінг, ідея-фікс, ампліфікація, стратегізація і тактична диференціація цілеутворення, її результативне здійснення як справи життя, афектація успіху. Ці психогенетичні та психопедагогічні засади забезпечують включення людини у цивілізаційний процес розвитку людства та особистості як суб’єкту цього процесу.
Описание: Рибалка В. В. Психогенетичні та психопедагогічні засади переходу особистості від обдарованості через систематичну працю та професійну майстерність до таланту і геніальності. Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2021. Вип. 2 (20). С. 228-244.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Психологічна готовність особистості сучасного вчителя до творчої професійної діяльності в умовах нової української школи</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18032" />
    <author>
      <name>Павлик, Н.В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18032</id>
    <updated>2021-11-30T14:09:26Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Психологічна готовність особистості сучасного вчителя до творчої професійної діяльності в умовах нової української школи
Авторы: Павлик, Н.В.
Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено аналізу проблеми психологічної готовності сучасного педагога до професійної діяльності в умовах Нової української школи. Автором проаналізовано психолого-педагогічні функції та особистісні якості педагога Нової Української школи, визначено систему критеріїв психологічної готовності до творчої професійно-педагогічної діяльності, до складу якої входять: духовно-соціальна спрямованість особистості, педагогічна потреба, мотиваційно-творча активність, інтерес до групової роботи, педагогічно-виховна компетентність, педагогічно-когнітивні здібності, креативність, конструктивна ініціатива, моральні ставлення до учнів, культура педагогічного спілкування, психологічна компетентність, гармонійність соціальних взаємостосунків, гармонійність поведінки, педагогічне самовладання, здатність до режисури навчальним процесом, ефективність рефлексивного керівництва.&#xD;
У статті представлено авторську двох-вимірну структуру психологічної готовності вчителя НУШ, яка має особистісний та професійний виміри, що містять відповідні компоненти. Кожний з цих компонентів має певне змістове наповнення (сукупність окремих якостей) і може мати різну ступінь сформованості. Цінним інноваційним внеском виступає авторська психодіагностична методика дослідження рівня психологічної готовності сучасного педагога до професійної діяльності в умовах Нової Української школи. Автором представлено результати емпіричного дослідження стану психологічної готовності сучасних вчителів НУШ до творчої професійної роботи.
Описание: Павлик Н. В. Психологічна готовність особистості сучасного вчителя до творчої професійної діяльності в умовах нової української школи. Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2021. Вип. 2 (20). С. 200-227.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Конфлікти у новій українській школі: від боротьби з булінгом до розв’язання протиріч розвитку</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18031" />
    <author>
      <name>Муліка, К.М.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18031</id>
    <updated>2021-11-30T14:06:49Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Конфлікти у новій українській школі: від боротьби з булінгом до розв’язання протиріч розвитку
Авторы: Муліка, К.М.
Краткий осмотр (реферат): У статті розкрито соціально-психологічні особливості конфліктів у новій українській школі. На основі вивчення, систематизації наявних наукових визначень «конфлікту» та можливості їх використання в умовах нової української школи, запропоноване авторське його розуміння як актуалізованих у свідомості та взаємодії учасників освітнього процесу протиріч, які змінюють систему ставлень і не дозволяють останнім співіснувати у незмінному вигляді, спонукають до трансформації суперечливих позицій, цілей, інтересів, установок тощо. Уточнено психологічний зміст понять: «конфліктна ситуація» як структурна одиниця, в якій представлені всі властивості конфлікту (часові та просторові границі визначаються проміжком часу, за який не відбувається якісних змін у перебігу конфлікту); «конфліктна діяльність» (трудова, спілкування, ігрова, самодіяльна), яка характеризується певними суперечностями мотивації особистості, способів і засобів її активності та предметно-результативних перетворень довкілля і самої себе. За результатами системного аналізу структурно-динамічних характеристик розроблена модель перебігу конфлікту в закладі освіти (школі), що передбачає суб’єктивність сприйняття людиною наявних об’єктивних протиріч, когнітивну активність людини, детерміновані конфліктом. Виявлені конструктивні сили, можливості діалектичних і каузальних конфліктів, які мають розв’язуватися у новій українській школі. За результатами емпіричного дослідження з використанням наявних у психологічній науці методологій, подана характеристика конфліктів у новій українській школі.
Описание: Муліка К. М. Конфлікти у новій українській школі: від боротьби з булінгом до розв’язання протиріч розвитку. Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2021. Вип. 2 (20). С. 181-199.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

