http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1401 2026-05-15T17:53:27Z 2026-05-15T17:53:27Z Луньов, С. Луньова, Т.В. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1625 2016-10-19T16:07:19Z 2011-01-01T00:00:00Z

Название: Концепт-календарі “Гармонія в кожен дім” Авторы: Луньов, С.; Луньова, Т.В. Краткий осмотр (реферат): З важаючи на унікальну важливість календаря в житті людини і спираючись на переконання, що до вибору його треба підходити відповідально, ми створили особливі календарі – концептуальні. Концепт-календар так називається, тому що це більше, ніж просто покажчик дат: його зміст і структура підпорядковані певній ключовій гуманістичній ідеї (концепту).В основі концепт-календарів “Гармонія в Кожен Дім” лежить ідея гармонії – людини з іншими людьми, зі світом, у якому вона живе, і з самою собою. На 2011 рік випустили два календарі цієї серії: “Кошенята Вдома” і “Равлики та Їхні Будиночки”. Обидва вони – це казкові історії в малюнках у поєднанні з філософськими текстами. Обидва календарі, “Кошенята Вдома” і “Равлики та Їхні Будиночки”, утілюють один глобальний принцип – ідею гармонізації людини зі світом та часом.

2011-01-01T00:00:00Z Сарапин, В. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1623 2022-03-31T16:08:47Z 2011-01-01T00:00:00Z

Название: “Дзеркало, в яке зазираєш, щоб зрозуміти себе у часі...” Авторы: Сарапин, В. Краткий осмотр (реферат): Людмилу Нестулю – автора і ведучу програм на ОД ТРК “Лтава”, поета і публіциста – добре знають полтавські глядачі. Творчий доробок журналістки, як і її колег-“лтавівців”, демонструє намагання заповнити ту прогалину сучасного масового телебачення, яка утворилася в результаті його спрямованості на споживацьку розважальність, що спрощує й баналізує глибинні прояви життя. Натомість у полі зору Л. Нестулі – проблеми української культури від найдавніших часів до сучасності. Чільними рисами її індивідуального творчого стилю є історіософське осмислення вітчизняної минувшини, ґрунтовне студіювання артефактів і персоналій національного мистецтва, вияскравлення духовних пошуків, пріоритетів і ментальних настанов українства. Переважна більшість тем, до яких апелює авторка, зосереджуються на крайових реаліях і постатях. Полтавський контекст у творчості Л. Нестулі охоплює культурний ландшафт – від природних пейзажів до окультуреного архітектурою простору, в який органічно вписані люди, котрі формують гуманітарну ауру краю від найдавніших часів донині. Так, у циклі передач “Майстерня”, завдяки якому в 90-ті рр. минулого століття глядач познайомився з художниками П. Воликом, Е. Трирогом, О. Левадним та іншими, журналістка занурюється в психологію творчості митця, розшифровуючи мотиви і смисли його творінь. Із 2005 р. на телеекрани області виходить цикл просвітницьких передач “Уроки історії”. Веде їх разом з колегами і Л. Нестуля. Програма побудована у формі діалогу з авторитетними фахівцями в різних сферах гуманітарного знання. Важливе місце в доробку Л. Нестулі посідають проблеми духовності. Цикли програм “Христос – моя сила” (2005–2009) та “Вектори духовності” (2011) мають виразне просвітницьке спрямування, наближають традиції віри і цінності воцерковленого життя до полтавського глядача. Л. Нестуля плідно працює як автор і режисер телевізійних фільмів, з-поміж яких слід виокремити “Мій у значенні невіддільний від мене”, “Дихання Духу Живого”, “Лікті дитини, яка біжить”, “Тінь води”, “Посудна справа”, “Намальоване вогнище”, “Квіти на зиму”. Надзвичайно цінним і дієвим стильовим прийомом циклу Людмили Нестулі “З одвічністю на «ти»” є відкритий фінал, що змушує замислитися про час і про себе. Немає нічого нового під сонцем, тож у минувшині шукаймо себе теперішніх. І пам’ятаймо: дух перемагає зло. Задля цього і зводять храми. Описание: Роздуми над телепрограмою “Архітектура доби бароко на Полтавщині” з циклу “З одвічністю на “ти”. Полтавщина архітектурна” (ОД ТРК “Лтава”, автор сценарію і режисер Людмила Нестуля).

2011-01-01T00:00:00Z Шишліна, О. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1621 2020-04-10T18:16:21Z 2011-01-01T00:00:00Z

Название: Своєрідність творчості Фрідріха Геббеля: міфопоетичний аспект Авторы: Шишліна, О. Краткий осмотр (реферат): Чільне місце в німецькому письменстві постромантичного періоду посідає поет, новеліст і драматург Фрідріх Геббель (1813– 1863), художній спадок якого залишається невідомим та маловивченим. Ознайомити широкий загал із творчим набутком німецького літератора, своєрідністю його художнього методу – головна мета монографії О. Кобзар. Багатий досвід вивчення й аналізу міфологічних явищ і тенденцій німецьких мислителів XІX століття розглядається в монографії О. Кобзар “Фрідріх Геббель: художнівиміри міфу”. Дослідження міфологічних теорій у німецькій науці вказаного періоду авторка вважає актуальним, оскільки воно дозволяє, з одного боку, осмислити історію вивчення міфології у світовій культурі взагалі, а з іншого – акцентувати використання міфопоетики в конкретно-історичних формах індивідуальної авторської творчості. Основна частина монографії присвячена власне літературному та філософському доробку Ф. Геббеля, розглянутому крізь призму його оточення, часу, які, безперечно, справили значний вплив на стиль і природу творчості митця. Різновекторні філософсько-естетичні роздуми німецького письменника, його погляди на літературу взагалі та драматичне мистецтво зокрема, ставлення до міфології як витоків історії та культури людства розглянуто в другому розділі монографії. Дослідниця акцентує увагу на тому, що зв’язки естетики Ф. Геббеля з філософією німецького романтизму не обмежуються її безпосередньою рецепцією. Зіставлення філософських роздумів письменника, як і його художніх творів, образів, мотивів, із текстами Г.В.Ф. Гегеля, Ф. Шеллінґа, А. Шопенгауера, котрі, згідно з біографією митця, не були йому ще відомі, засвідчує гомогенність ідей драматурга і філософів, їх сурядність, що демонструють численні приклади. Належне місце відведено аналізу рецепції міфопоетики Ф. Геббеля в наукових розвідках німецьких літературознавців. Описание: Рецензія на книгу: Кобзар О. Фрідріх Геббель: художні виміри міфу: монографія / Олена Кобзар. – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. – 324 с.

2011-01-01T00:00:00Z Білик, Г.М. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1618 2016-10-19T16:07:52Z 2011-01-01T00:00:00Z

Название: Постать на тлі історії та літератури Авторы: Білик, Г.М. Краткий осмотр (реферат): Ім’я Наталі Борисівни Кузякіної (1928– 1994), безумовно, відоме більшості студентів гуманітарних вишів, не кажучи вже про наукові кола. Ії літературознавчі й театрознавчі розвідки, огляди, рецензії нині засадничі в осмисленні розвитку української драматургії ХХ століття, осягненні творчого генія Миколи Куліша, Леся Курбаса, Івана Кочерги та інших діячів нашого письменства передовсім періоду Розстріляного Відродження. А доля – типовий приклад чесного, а тому “гнаного” і трагічного радянського науковця. Хоч, може, й не зовсім типовий, бо відстоювати дослідницький професіоналізм (не маніпулювати фактами, послуговуватися предметно-скерованими, а не політичними критеріями, спиратися на новітню методологію) взялася жінка (етнічна росіянка, котра не воліла іншої якоїсь батьківщини, аніж Україна), тоді як академічного рангу “чиновні” патріоти постійно закидали їй: мовляв, “красуням писати книги не варто”; критикували за “ідейно-помилкові” погляди, дорікали безпартійністю, звільняли з роботи, позбавляли можливості займатися улюбленою справою, навіть жити в краї, що був її корінням. Книга носить репрезентативний характер, виформовуючи яскраву постать талановитого вченого, невтомного дослідника, відданого ідеї творчої праці. Вона показує Наталю Кузякіну як людину й науковця зі своєю непростою долею на тлі радянського історичного періоду, акцентує духовні якості й нюанси наукової біографії, погляди на проблеми розвитку української літератури, мови, науки, культури (“І. Автопортрет. Інтерв’ю. Відповіді на анкети”). Літературознавчі й мистецтвознавчі твори науковця укладено в кілька тематичних розділів: “ІІ. Драма як рід літератури: теоретичні аспекти. Мистецтво режисури. Театрознавчі студії”, “ІІІ. Українська класика. Лесезнавчі студії”, “IV. Творчість Миколи Куліша”, “V. Персонадії драматургів”, “VI. Україністика ХХ століття: відкриття архівів”, “VII. Русистика. Компаративні студії”, “VIIІ. Рецензії Наталі Кузякіної на книги і театральні вистави”, “ІХ. Одеса в житті і творчості Миколи Куліша”. Також цінний матеріал видання становлять: відгуки на її наукові посили (“Х. Рецепція та інтерпретація публікацій Наталії Кузякіної (Pro/Contra”)), пошанувальні статті-спогади (“ХІ. Мemoria”). Апарат видання складають “Бібліографічний покажчик праць Н.Б. Кузякіної”, “Іменний покажчик”, “Список ілюстрацій”, “Біографічна довідка”, “Резюме” (англійською, іспанською, німецькою, російською, французькою). Як бачимо, корпус цілої книги скомпоновано із “фрагментів”: інтерв’ю, статей, уривків із неопублікованого, нотаток, документів, спогадів, поданих українською та російською мовами. Описание: Рецензія на книгу: Наталя Кузякіна: Автопортрет, інтерв’ю, публікації різних літ, історія їх рецепції та інтерпретації, memoria / Упорядн., вст. ст. В.П. Саєнко; наук. ред. С. А. Гальченко. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 2010. – 574 с.

2011-01-01T00:00:00Z