DSpace Собрание:http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/138532024-03-28T23:36:25Z2024-03-28T23:36:25ZПономаренкоПономаренко, Л.О.http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/139472020-04-10T17:13:42Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Пономаренко
Авторы: Пономаренко, Л.О.
Краткий осмотр (реферат): 10 жовтня 2019 р. свій ювілей відзначила український вчений-педагог Алла Микитівна Бойко, членкореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
До ювілейної дати фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського НАПН України підготовлено книжкову виставку «Алла Микитівна Бойко – відомий вчений у галузі теорії та історії педагогіки», що експонується в загальній читальній залі, а також віртуальну виставку – на веб-порталі бібліотеки (http://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Boyko_A_2019.10.10.mp4). Слід одразу зазначити, що віртуальні книжкові виставки є сучасною формою популяризації наукових доробків провідних учених установ НАПН України та закладів освіти України, ефективним інструментом залучення користувачів до бібліотеки та засобом створення її позитивного іміджу.
Описание: Пономаренко Л. О. До ювілею вченого / Л. О. Пономаренко // Педагогічні науки : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2019. – Вип. 74. – С. 138-139.2019-01-01T00:00:00ZВнесок духовенства у виховання і просвітництво дітейШафрановський, В.Ю.http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/139462020-04-10T17:10:31Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Внесок духовенства у виховання і просвітництво дітей
Авторы: Шафрановський, В.Ю.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджується роль духовенства у вихованні і просвітництві дітей. Акцентовано увагу на внеску духовенства у діяльність і розвиток освітньої системи України, на впливі, ролі та взаємодії церкви з освітою.
Описание: Шафрановський В. Ю. Внесок духовенства у виховання і просвітництво дітей / В. Ю. Шафрановський // Педагогічні науки : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2019. – Вип. 74. – С. 134-137.2019-01-01T00:00:00ZДуховні орієнтири людини в педагогічній науціЦибулько, О.http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/139452020-04-10T17:06:40Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Духовні орієнтири людини в педагогічній науці
Авторы: Цибулько, О.
Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовані питання, пов’язані з духовністю, насамперед з духовно-моральним розвитком особистості. Проблема духовності є важливою, оскільки сьогодні аналізуючи психологічний стан українського суспільства, можна стверджувати про наявність духовної кризи. Це пояснюється тим, що кожна сфера суспільного життя в значній мірі впливає на емоційний стан індивіда, зокрема диструктивний. Тому, подібна ситуація викликає необхідність аналізу духовних орієнтирів людини в педагогічній науці.
З’ясовано, що безперервна наявність духовного аспекту в ідеологічній, інтелектуальній, культурній сфері пояснюється тим, що проблема духовності не має єдиного тлумачення. Оскільки, різні визначення духовності ґрунтуються на світоглядних позиціях їхніх авторів, це і створює дискусію щодо розуміння духовності. Подібні явища вказують на те, що емоційне сприйняття сутності духовності зумовлене нескінченним розмаїттям особистісних пристрастей й вподобань. Подібну тенденцію можна пояснити тим, що духовність є філософською і релігійною категорією, яка з часом інкорпорується педагогікою.
Установлено, що «духовність» – це складний багатогранний процес, який характеризує внутрішній світ людини і виявляє себе через моральність, збереження чистого сумління, безкорисливість, відповідальність, служіння людям через добродіяння, ввічливість у стосунках.
Духовність можна розглядати і як внутрішнє життя суб’єкта, його почуття, думки, погляди, стосунки, що спрямовані на усвідомлення та засвоєння Істини, Добра і Краси. Духовність формує моральні орієнтири людини, та через самовдосконалення сприяє збагаченню внутрішнього світу. У свою чергу, згідно з сучасними визначеннями, під духовністю слід розуміти інтегровану здатність особистості, яка виявляється у потребі жити, творити у відповідності з ідеалами істини, добра, краси. Духовність розглядається як показник людських взаємовідносин, морально-естетичної та громадянської позиції, здібності до співчуття, співпереживання, милосердя.
Духовність це глибинна сутність людини, що визначає її як особистість. Людина є духовною остільки, оскільки приймає абсолют як власний суб’єктний дух. Відтак, духовність виявляється у своїй найбільшій мірі тоді, коли її носій вступає в особисті стосунки з Богом.
Тоді духовність стає способом життя людини. Аналіз сенсу людського буття через категорії «дух» та «духовність» витлумачує людину через здатність до самовідтворення, через здатність самостійно обирати та формувати свою індивідуальність. Відтак, сенс духовності полягає у синтезі різноманітної діяльності людини.
Описание: Цибулько О. Духовні орієнтири людини в педагогічній науці / О. Цибулько // Педагогічні науки : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2019. – Вип. 74. – С. 131-134.2019-01-01T00:00:00ZСуть порівняльної педагогіки як науки в американській педагогічній думціФазан, В.В.http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/139442020-04-10T17:02:47Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Суть порівняльної педагогіки як науки в американській педагогічній думці
Авторы: Фазан, В.В.
Краткий осмотр (реферат): У статті розкрито суть порівняльної педагогіки як науки, яка існує в американській педагогічній думці, з’ясовано її провідні категорії, а саме: предмет, об’єкт, завдання, методи, підходи і функції. Установлено, що предметом компаративістики американські фахівці вважають освітні системи різних країн, а об’єктом – стан і основні тенденції розвитку освіти в сучасному світі.
До основних завдань порівняльної педагогіки компаративісти відносять: визначення спільних рис, подібностей і відмінностей між різними освітніми системами; виявлення чинників, які впливають на розвиток освітніх систем; планування і прогнозування освіти в різних країнах.
Зокрема, з’ясовано, що компаративістика є наукою міждисциплінарною й використовує як загальнонаукові методи (теоретичні та експериментально-емпіричні), так і методи суміжних з нею наук (порівняльний, описовий, історичний, статистичний, структурний тощо). Доведено, що методологічну основу компаративістських досліджень складають такі підходи: цивілізаційний, антропологічний, синхронний та діахронічний. Вивчення науково-педагогічних праць свідчить, що вчені виділяють такі функції порівняльної педагогіки, як: пояснювальну, прогностичну, теоретичну, практичну, міжнародно-інтеграційну.
На підставі науково-педагогічної літератури вивчено методологію організації порівняльно-педагогічних досліджень відомими американськими компаративістами, а саме: А. Андерсоном, Дж. Бірідеєм, М. Екштейном, І. Кенделом, Г. Ноєм.
Установлено, що методологічне вчення І. Кендела складається з чотирьох етапів, а саме:
ідентифікація проблеми; пояснення та інтерпретація; порівняльний аналіз; формулювання принципу та розвитку філософії освіти. З’ясовано, що метод, запропонований Дж. Бірідеєм, складається з двох частин: країнознавчої та порівняльної. Доведено, що структура порівняльно-педагогічного дослідження Г. Ноя і М. Екштейна передбачає наступні кроки: ідентифікація проблеми, яка й зумовлює відповідні дані; формулювання попередніх гіпотез у вигляді судження щодо взаємозв’язків між двома або більшою кількістю змінних величин; визначення понять і показників, таких як «відкритість» в освіті; вибір об’єктів для дослідження; збір даних; опрацювання даних; залучення результатів для перевірки правильності гіпотез і формулювання теорії, яка зробить судження правильними та точними.
Представлено триступеневий процес організації порівняльного дослідження Арнольда Андерсона, а саме: визначення моделей взаємозв’язків між різними аспектами освітніх систем; розробка типології систем, дослідження особливостей різних освітніх систем; виявлення взаємозв’язків між освітніми, соціологічними, економічними та деякими іншими чинниками.
Описание: Фазан В. В. Суть порівняльної педагогіки як науки в американській педагогічній думці / В. В. Фазан // Педагогічні науки : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2019. – Вип. 74. – С. 127-131.2019-01-01T00:00:00Z